Команда благодійного фонду savED опрацювала різні дані про контекст, який оточує освітян і школярів напередодні старту 2026–2027 навчального року. З повною довідкою та першоджерелами можна ознайомитися за посиланням. Зібрали на нашому сайті вижимку — які ризики й тенденції впливають на доступ до безпечного й безперервного освітнього процесу.

Головні виклики

Демографія

У цьому році Міністерство освіти і науки очікує близько 243,3 тис. першокласників. 

За даними Профспілки працівників освіти і науки України, за чотири роки загальна кількість школярів в Україні скоротилася на 755,6 тис. дітей. Така ж тенденція і до відтоку кадрів серед освітян — за цей самий період кількість педагогів зменшилася на 52,7 тис.

Безпекові ризики

Наслідки дій російських військ визначають, у якому форматі стартували роботу школи, які відчинили свої двері 1-го вересня.

Зміст освітнього процесу

Так, для учнів 10–11 класів збережуть чинну модель навчання — щоб вони могли завершити старшу школу за програмами, за якими розпочали навчання. Це дозволить уникнути переходу на нову трирічну модель профільної середньої освіти посеред освітнього циклу.

Водночас нова модель функціонуватиме у пілотному форматі. Повноцінний перехід до трирічної профільної середньої освіти з навчанням у 10–12 класах запланований з 1 вересня 2027 року.

Інтенсивні обстріли українського бізнесу також вплинули на специфіку навчання.

Аналітики savED підсумовують: старт навчального року визначають два паралельні процеси.

• Держава й громади локально продовжують адаптувати систему освіти до тривалої війни: розширюють мережу укриттів, інвестують в енергостійкість, транспорт та відновлення інфраструктури, намагаються повернути дітей до офлайну.
• Та з іншого боку, дедалі відчутніші наслідки демографічного спаду та переміщення населення — вони змінюють саму географію попиту на освіту.

«П’ятий навчальний рік повномасштабної війни ми починаємо з дуже різними локальними викликами: ситуація в регіонах, де працює наш фонд, може бути інакшою від громади до громади. Та, на жаль, усіх об’єднує підвищення небезпеки; це чітко демонструють зібрані дані. У масштабі країни ситуація визначає, наскільки нерівномірним є доступ до освіти. У змістовому вимірі — наскільки взагалі можливі до втілення освітні зміни й реформи. Тепер за нами — адаптувати й помножити ті зусилля й успішні рішення, які ми вже впроваджуємо з командою: чи то створення укриттів і підземних шкіл, чи розвиток програм із надолуження освітніх втрат, чи нові ініціативи для роботи з молоддю й освітянами у цих громадах», — співзасновниця, стратегічна директорка фонду Анна Новосад.

«Минулі безпекові стратегії перестають бути актуальними сповна, і ми бачимо, як органам місцевого самоврядування необхідно дбати, наприклад, про доїзд дітей до шкіл — і про забезпеченість транспортом, і про наявність укриттів на маршруті. Ось буквально, поки ми готуємо висновки до нашої аналітичної довідки, у Києві відбулася дронова атака на автозаправну станцію. Та як і умови, так і можливості адаптації освітнього процесу різняться від громади до громади і навіть між освітніми закладами одного міста чи села — ми ж і далі готові працювати з локаціями, де потрібні проєкти нашого фонду», — співзасновниця, директорка з впровадження ініціатив фонду Анна Пуцова.

Особливості в регіонах

Розповідаємо далі на основі проаналізованих даних із відкритих джерел. На картках нижче представляємо локальні безпекові ситуації та стратегії, які напрацьовують освітні інституції у регіонах.

І. Дніпропетровська область

ІІ. Запорізька область

ІІІ. Харківська область

IV. Чернігівська область

V. Київська область

VI. Сумська область

VII. Миколаївська область

VIII. Одеська область

IX. Херсонська область