Запрограмувати робота-вантажника, створити з нуля біопластик чи розібратися у тонкощах 3D-анімації — ось як виглядали навчальні будні українських учителів у Литві. Наприкінці червня педагоги з Одещини вирушили у велику освітню подорож, щоб на власні очі побачити та відчути магію європейського STEAM-підходу.
Ця поїздка стала справжнім перезавантаженням для наших вчителів, які вже готові розвивати STEAM-навчання у своїх громадах. А відбулася вона в межах спільного проєкту savED та Литовського Центру Міжнародного Партнерства (CPVA) з надолуження освітніх втрат. За дбайливої підтримки литовських партнерів діти відкривають для себе нові методи навчання, опановують наукове мислення та технічну креативність.
Для фонду savED цей візит — чергове свідчення глибокої, надійної та системної співпраці. Литва як держава-партнер демонструє значний рівень солідарності з Україною. Вона інвестує не лише у відбудову освітньої інфраструктури, а й у найцінніший ресурс нашої освітньої сфери — у людей.
“Литва підтримує Україну не лише у відновленні шкіл і будівництві укриттів. Ми переконані, що навіть найсучасніша інфраструктура має справжню цінність лише тоді, коли в ній працюють натхненні вчителі, а діти отримують якісну освіту. Саме тому поряд із відбудовою ми підтримуємо розвиток педагогів, обмін досвідом та нові підходи до навчання. Ми хотіли, щоб українські вчителі не просто познайомилися з литовською системою STEAM, а повернулися додому з ідеями, які вже завтра зможуть втілювати у своїх класах“, — Ауріма Ласіцкєне, керівник Відділу інвестицій у відновлення України філії CPVA – Литовського центру міжнародного партнерства.
Програма візиту була насиченою. Українська делегація відвідала Національне агентство освіти у Вільнюсі, центральний офіс EDU Vilnius, прогімназію ім. Станевічюса, дитячий садок «Юргінєліс», а також STEAM-центр у Каунасі.
Підтримка литовського суспільства глибоко вразила і вчителів, які мали змогу поспілкуватися. Викладачка української мови на проєкті, консультантка Центру професійного розвитку педагогічних працівників з Чорноморська Антоніна Молодецька ділиться: «Щемливе відкриття — це масштаб підтримки України. Вона відчувається всюди: від великих офіційних акцій до найтепліших дрібниць у повсякденному спілкуванні. Литовці приймали нас не просто як колег, а як рідних людей».
Перший день був присвячений знайомству з литовською системою освіти та державним баченням розвитку STEAM. Під час зустрічі з директоркою Департаменту освіти Йовітою Пономарьовене та радником відділу розробки навчальних програм Повіласом Леонавічюсом українські педагоги мали змогу обговорити принципи впровадження STEAM у школах Литви.
Вчителі, які протягом останніх місяців уже проводили STEM-заняття в межах проєкту, значно швидше орієнтувалися в запропонованих підходах, легко включалися в професійну дискусію та демонстрували глибше розуміння структури STEM-занять. Важливу роль у цьому відіграли онлайн-лекції пані Йовіти, навчання від українських експертів та спільна робота з досвіченими педагогами STEM, яку організував фонд savED. які українські педагоги проходили ще до початку реалізації проєкту.
Особливо цінним стало спілкування з литовськими педагогами-експертами, які поділилися власними моделями інтеграції STEAM у навчальний процес. Українські вчителі брали участь у майстер-класах, практичних дослідженнях та обговореннях, отримуючи не лише нові ідеї, а й готові інструменти для роботи у своїх школах.
Педагогів вразило створення у Литві Національної мережі центрів відкритого доступу STEAM, де до абревіатури STEM додали літеру «A» (Arts — мистецтво, творчість, дизайн), тому вся національна концепція називається STEAM. Литовці побудували сучасні регіональні центри, куди школи привозять учнів цілими класами на практичні уроки. Їх мережа складається з 10 центрів, які створені на базі університетів або колегій. Кожен такий центр має 3 базові лабораторії: біології та хімії, фізики та інженерії, робототехніки та IТ.
Саме в одному з таких центрів — «Острів науки» у Каунасі — українські педагоги змогли відчути себе учнями. Тут вони не лише знайомилися з методиками, а проходили всі етапи STEM-дослідження: від постановки проблеми та висування гіпотези до експериментів, аналізу результатів і формулювання висновків.
«Найбільше вражає те, що проєкт STEAM — це вивчення точних наук через дослідження оточуючого світу. Незрозумілі абстрактні процеси стають зрозумілішими кожному, навіть дитині, бо ти маєш можливість власноруч зробити відкриття, дослідити процеси, які оточують нас у житті. Особисто я мала змогу налаштувати просте програмне забезпечення для контролю перевезення та перевантаження товарів, але це вперше, з нуля!» — розповідає Оксана Лабунець, вчителька англійської мови Великодолинського ліцею №1.
Педагоги брали участь у воркшопах із голографічної анімації, 3D-моделювання, програмували мініроботів, записували короткі навчальні відео та навіть конструювали власні музичні інструменти.
Одним із найяскравіших практичних занять стало створення музичного інструмента з використанням плати Arduino та середовища Scratch. Учасники власноруч виготовляли й оздоблювали інструмент, а потім програмували його так, щоб кожна кнопка відтворювала певний звук чи музичну ноту.
«Практичне заняття зі створення музичних інструментів — це ідеальний приклад того, як в одному проєкті перетинаються фізика (звукові хвилі), математика (розрахунки), технології та мистецтво. Коли ти власноруч створюєш те, що звучить, суха теорія миттєво перетворюється на захопливе відкриття», — додає Антоніна Молодецька.
Не менш важливим став екологічний напрям. Під час практичних досліджень учасники аналізували проблему мікропластику у воді, проводили хімічні експерименти та шукали можливі способи її очищення. Такі заняття демонстрували, як сучасний STEAM допомагає досліджувати реальні виклики громади та знаходити рішення, що мають практичне значення.
«Простір прогімназії у Вільнюсі організований так, щоб кожна дитина, незалежно від її нозології чи особливих освітніх потреб, почувалася абсолютно на рівних. Також вразила кількість технологій та обладнання у школах та садках», — розповідає Лариса Білоус, асистентка вчителя з Молодіжненського ліцею, що допомагає дітям з особливими освітніми потребами, а також викладачка STEM-напрямку.
Також відкриттям стало відвідування дитячого садка, де STEM є природною частиною повсякденного життя дітей вже з чотирьох-п’яти років. Малюки самостійно обирають види діяльності, експериментують із природними матеріалами, будують архітектурні моделі, вивчають природничі явища, порівнюють, вимірюють, зважують, висувають припущення та опановують перші навички програмування за допомогою роботів і конструкторів LEGO. Особливе місце займає мистецтво — педагоги активно використовують прості повсякденні матеріали для розвитку творчості дітей.
Окрім технологій, українських учителів підкорила сама атмосфера в закладах освіти Литви. І в гімназії, і в дитячому садочку панує взаємоповага, довіра та партнерство.
«Педагогам надають повну свободу у виборі методів та інструментів навчання. Це простір, де немає місця шаблонам, а є місце для індивідуального підходу до кожного учня», — зазначає Оксана Лабунець.
Поруч із сучасними гаджетами литовці активно використовують у навчанні звичайні підручні матеріали — картон, папір, природні елементи. Це доводить, що креативність не залежить виключно від космічних бюджетів.
Не менш цінним для вчителів став візит до школи, де литовські педагоги відкрито ділилися практиками реалізації міжпредметних проєктів, дослідницьких занять і творчих майстерень із використанням картону, паперу та інших вторинних матеріалів. Це ще раз довело, що інноваційність визначається не лише сучасним обладнанням, а насамперед педагогічною ідеєю.
«Учні не бояться висловлювати власну думку, досліджувати, експериментувати та працювати в команді, а вчитель виступає наставником, який допомагає дитині розкрити її потенціал», — ділиться Надія Гоцуляк, вчителька історії Великодолинського ліцею №2. До речі, для Надії поїздка запам’яталася ще однією особливою подією — виступом на литовському радіо, де вона мала честь представляти спільноту українських освітян.
Завершальний етап освітньої подорожі — знайомство з практикою міських досліджень у Вільнюсі. Тут школярі не просто вивчають окремі предмети, а досліджують реальні проблеми свого міста: аналізують екологічний стан територій, працюють із даними, обговорюють питання міського планування та пропонують власні рішення для розвитку громади.
Саме цей досвід особливо яскраво продемонстрував, що STEAM — це не окремий предмет, а спосіб навчити дітей критично мислити, працювати в команді, брати відповідальність за власне середовище та бачити, як знання можуть змінювати життя громади.
Повертаючись до України, вчителі везуть із собою не лише теплі спогади, а й чіткі плани дій. Більшість одностайно стверджують, що STEAM-підхід потрібно інтегрувати якомога раніше, починаючи з дитячих садків.
Вчителька математики та фізики Чорноморського ліцею №7 Інна Лобода наголошує на важливості легкого сприйняття інформації та використання сучасної матеріальної бази, а її колега, вчителька Чорноморського ліцею №2 Ольга Смотріч, зауважує, що дуже важливо, що діти готові думати, творити, працювати і це розвивати треба якомога раніше:
«Поки ми були у Литві мені здалося, що всі частинки механізму освіти працюють як єдиний механізм: кожний гвинтик, кожне колесо на своєму місці і разом вони виконують ту роботу, яка і виводить освіту на той рівень, на якому вона має бути».
Візит завершився, але співпраця триває. Як зазначив один із керівників центру EDU Vilnius, чиї слова стали девізом для наших учителів: «Думай глобально, дій маленькими кроками!». Іноді великі освітні зміни не потребують мільйонів, вони потребують іншого погляду на дитину, інтеграції предметів у реальне життя та щирої віри в те, що ми робимо.
Саме маленькі кроки — нова ідея для уроку, дослідницьке завдання, інтегрований проєкт чи сміливий експеримент — згодом стають великими змінами. І сьогодні українські вчителі повертаються додому з упевненістю, що сучасна освіта починається не лише з нових технологій, а насамперед із готовності навчатися, співпрацювати та надихати своїх учнів відкривати світ через дослідження.
