Аналітика savED (осінь 2025)

Короткий зміст

Станом на кінець листопада 2025 року освітня інфраструктура України зазнала масштабних руйнувань. Внаслідок бойових дій пошкоджено 958 закладів освіти, а 400 шкіл вщент зруйновано. Понад 20% територій залишаються під тимчасовою окупацією росії, і стан тамтешніх шкіл невідомий.

У 2025 році з понад 12 тисяч шкіл України 8420 працювали офлайн. Проте в прифронтових громадах ситуація суттєво відрізняється від загальнодержавної — там майже половина школярів (49%) навчаються виключно онлайн.

Основні виклики

Головними перешкодами для навчання є безпекова ситуація та енергетична криза. Восени 2025 року зафіксовано зростання кількості обстрілів та тривалості повітряних тривог. Це призвело до таких наслідків:

• Освітні втрати: уроки постійно перериваються через необхідність перебувати в укриттях.
• Психологічний стан школярів: постійна загроза обстрілів та фрагментованість занять погіршують настрій та моральний стан дітей, що позначається на їхніх успіхах у навчанні.
• Енергозалежність: пошкодження критичної інфраструктури викликають тривалі відключення світла. Подекуди це унеможливлює стабільне дистанційне навчання.
• Технічні бар’єри: у регіонах спостерігаються проблеми зі стабільним інтернетом та нестача резервного живлення як у школах, так і в оселях.

Детальніше про ситуацію в прифронтових регіонах

Чернігівська область

• Регіон постійно перебуває під загрозою повітряних атак. За час війни тут пошкоджено 172 школи, дві зруйновано повністю.
• Кількість учнів у 2025 році зменшилася на 3000 порівняно з 2024-м.
• У вересні 2025 року тривоги в області тривали 367 годин. Понад 188 годин небезпеки припало на денний час — основний для навчання.
• Учні провели в укриттях у середньому понад 42 години за місяць, що дорівнює 56-57 втраченим урокам.
• Ворожі дрони з’являються безпосередньо над містами області, що підвищує тривожність батьків — дехто рідко відпускає дітей за межі дому.

Сумська область

• Ворог щодня завдає по території області від 80 до 100 ударів.
• Зруйновано 22 школи області, ще 252 пошкоджено.
• Лише 16 шкіл області працюють повністю офлайн. 223 заклади використовують змішаний формат навчання.
• У деяких громадах (Конотопська, Охтирська) відключення світла тривають по 12 годин на добу.
• Через тривоги місцеві діти втратили близько 60-70 повних навчальних днів.

Миколаївська область

• Станом на квітень 2025 року в області навчається понад 100 тисяч школярів.
• Війна спричинила повну руйнацію 33 шкіл, ще 266 мають суттєві пошкодження.
• Близько 25 тисяч дітей навчаються дистанційно. Багато шкіл змушені переходити на «дистанційку» через відсутність опалення або газопостачання.
• Орієнтовно 30% закладів, з якими працює фонд, не мають жодних альтернативних джерел енергії.
• У Миколаєві діє одна з найбільших підземних шкіл, де понад 1300 учнів повернулися до навчання наживо.

Запорізька область

• Близько 75% території області залишається під окупацією.
• У 2025 році кількість учнів у місцевих школах зменшилася на 11%.
• Область перебуває під ударами керованих авіабомб (КАБ), РСЗВ та балістичних ракет. Через ризики проводиться обов’язкова евакуація родин із дітьми.
• У листопаді 2025 року повітряні тривоги тут тривали по 6-8 годин на день.
• В області працюють 15 підземних шкіл, ще дев’ять планують добудувати до кінця року (станом на 2025 рік).

Дніпропетровська область

• Регіон постійно зазнає обстрілів, особливо громади на межі з Донеччиною. З серпня 2025 року там розпочалися активні бої.
• 14 закладів освіти зруйновано, 500 пошкоджено.
• Минулого року учні області пропустили понад 40% уроків. Зараз через тривоги щодня втрачається 2-3 навчальні години.
• Триває примусова евакуація дітей із 22 населених пунктів поблизу фронту.
• Майже всі школи області мають генератори, але часто палива вистачає лише для підтримки роботи укриттів.

Харківська область

• Найскладніша ситуація з руйнуваннями: 101 заклад освіти зруйновано повністю, 742 школи пошкоджено.
• Змінився характер атак: якщо раніше загроза була переважно вночі, то тепер обстріли (зокрема КАБами) частішають вдень під час уроків.
• 49 тисяч учнів навчаються, перебуваючи за кордоном, а близько 50 дітей залишаються в окупації в поодиноких населених пунктах області.
• Після атак на цивільну інфраструктуру діти часто потребують психологічної допомоги через гострий стрес.

Системні потреби та рішення фонду

Щоб повернути дітям доступ до знань, команда savED діє комплексно. Наші основні напрями роботи включають:

• Створення безпечних освітніх просторів на базі шкіл: облаштовуємо шкільні укриття сучасною технікою, зручними меблями, навчальними матеріалами і всім необхідним у разі тривалого перебування в укритті.
• Освітні центри «Вулик»: відкриваємо центри, де діти можуть відвідувати уроки та гуртки навіть під час тривалих блекаутів (за наявності резервного живлення).
• Підземні школи: облаштовуємо освітні простори для безперервного офлайн-навчання там, де змішаний формат ускладнюється через небезпеку обстрілів.
• Програми з надолуження освітніх втрат: допомагаємо учням здобути необхідні знання, що були втрачені через перервані уроки або їхню відсутність, надаючи школярам і вчителям додаткові методичні матеріали.

Нині ситуація в прифронтових регіонах підтверджує: без створення безпечної освітньої інфраструктури, без комфортних просторів для навчання й спілкування наживо, а також без забезпечення шкіл автономними джерелами енергії стабільний освітній процес у цих областях ускладнюється, а подекуди взагалі стає неможливим. Відтак що рідше учням вдається відвідувати офлайн-уроки, то відчутнішими й глибшими стають їхні освітні втрати.

Основний зміст

Для дітей школа — це насамперед про живе спілкування з друзями, про можливість отримувати нові знання, розвивати свої навички й таланти, зростати, маючи цікаве дозвілля. Але сьогодні шлях до класів ускладнюють повітряні тривоги й ті руйнування освітньої інфраструктури, що принесла війна. Особливо це помітно в прифронтових громадах, де потреба в очній освіті є найвищою.

У цій довідці ми зібрали дані про безпекову ситуацію та особливості навчання в фокусних для savED областях: Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та Харківській. Ці дані — основа для вибору освітніх, соціальних та інфраструктурних рішень, які б повернули дітям повноцінне офлайн-навчання.

Там, де освітні заклади пошкоджені чи зруйновані вщент, повернутися до офлайн-навчання найскладніше.

Попри руйнування, вперше за чотири роки школи подекуди повертаються до очного навчання.

У прифронтових регіонах діти значно менше відвідують уроки наживо на відміну від своїх однолітків з інших областей.

Безпекова ситуація в деокупованих і прикордонних районах бажає кращого. Навіть за наявності в школах укриттів місцеві адміністрації часто не дозволяють виводити дітей в офлайн через постійну загрозу обстрілів. Відтак майже половина тутешніх школярів навчаються виключно онлайн. За результатами дослідження savED «‎Війна, освіта і соціальний капітал», таких учнів у прифронтових областях 49% (станом на весну 2025 року на момент опитування). У той час як в інших регіонах цей показник сягає 90%.

Втрачені через тривоги уроки, недосконалість дистанційних занять, обстріли та відключення світла — все це додає труднощів в опануванні шкільної програми та погіршує психологічний стан дітей.

Саме тому прифронтові громади залишаються у фокусі уваги savED.

Щоб повернути офлайн-освіту в ці регіони, ми діємо комплексно: облаштовуємо тимчасові освітні простори та укриття, відкриваємо освітні центри «‎Вулик», де діти відвідують уроки та позакласні гуртки. Також продовжуємо програму надолуження освітніх втрат і підтримуємо ініціативи підлітків у проєкті UActive. Кожне рішення підбираємо, зважаючи на можливості громади та партнерів.

Наша мета єдина — зробити так, аби діти могли вчитися й спілкуватися наживо, щоб вони мали різноманітне дозвілля та зрештою бачили, що їхня громада живе попри численні руйнування та складнощі воєнного часу.

А щоби краще розуміти освітні потреби вразливих регіонів, ми продовжуємо вивчати вплив війни на освіту та пов’язані з цим виклики.

Безпека та блекаути

Восени в прифронтових областях ми спостерігали таку тенденцію:

• Кількість обстрілів, повітряних тривог та годин в укриттях зросла.
• Пошкодження критичної інфраструктури призводили до частих відключень електроенергії й, як наслідок, режим роботи навчальних закладів стає перерваним або частково переходить в онлайн.
• Задля безпеки учнів та вчителів школи вимушено вдаються до «‎дистанційки», що суттєво погіршує якість навчання та унеможливлює проведення освітніх заходів загалом.

Чернігівська область

Чернігівщина — один із деокупованих, прикордонних із росією регіонів, що постійно зазнає повітряних атак.

• 2 заклади освіти повністю зруйновано від початку повномасштабної війни.
• 172 школи пошкоджено.

Із початком навчального року 2025-2026 обстріли на Чернігівщині почастішали, а з ними кількість і тривалість повітряних тривог. Зі слів представників навчальних закладів у межах опитування savED, нині кількість годин, проведених із дітьми в укриттях, більша, ніж торік.

Понад 20 годин, а іноді й добу тривають тривоги в окремих громадах.

Попри загальну тенденцію повернення до офлайн-навчання, в Чернігівській області частка дітей, що навчаються онлайн або в змішаному форматі досі висока.

На можливість організувати навчання наживо впливають й удари по критичній інфраструктурі. Зокрема, в Городнянській громаді після влучення по електропідстанції тривалі перебої зі світлом і водою не дозволяють мати стабільні офлайн-заняття. Окремі заклади освіти відзначають, що ворожі дрони почали з’являтися безпосередньо над містами. І хоча до масштабних руйнувань у школах це не призвело, але сам факт потенційної небезпеки підвищує тривожність батьків, коли діти перебувають поза домом.

Серед моментів, які ускладнюють дистанційне навчання, освітяти згадали труднощі в комунікації з учнями. Найчастіше йдеться про проблеми з доступом до інтернету, коли зв’язок стає нестабільним під час відключень світла. Це додає незручностей як під час користування цифровими навчальними платформами, так і на онлайн-уроках.

Резервне живлення на випадок блекаутів мають далеко не всі освітні заклади. Частина шкіл має генератори або зарядні станції від благодійних організацій, що дозволяє пом’якшити наслідки відключень. В окремих випадках заклади мають кілька джерел живлення (генератор та екофлоу).

Сумська область

• 22 школи вщент зруйновано.
• 252 освітніх заклади пошкоджено.

У новому навчальному році в Сумській області до шкіл пішли приблизно 80 тисяч дітей, з яких 5000 — першокласники, що на 1306 учнів менше, ніж торік.

Із 293 місцевих закладів освіти*:

• 16 шкіл навчають в офлайні;
• 223 школи мають змішаний формат навчання;
• 54 освітніх заклади працюють дистанційно.

*Дані‎ «Ваш Шанс»

По 12 годин на добу тривають відключення світла в Конотопській, Боромлянській, Охтирській громадах (за даними savED).

Щотижневі зміни в графіках відключення світла створюють непередбачуваність у роботі шкіл та освітніх центрів «‎Вулик» від savED.

Частина закладів освіти мають генератори, інвертори або зарядні станції, що частково дозволяє проводити повноцінні офлайн-уроки, але ці ресурси доступні далеко не всім громадам. В окремих школах резервне живлення є лише в основній будівлі, тоді як укриття, де працює «‎Вулик», залишається без електроенергії та тепла, що критично в період тривалих блекаутів.

Попри перебої зі світлом, під час масштабних знеструмлень деякі школи можуть працювати завдяки альтернативним джерелам опалення, зокрема, дровяним котлам. Хоча інтенсивність обстрілів зберігається, саме енергетична ситуація та стан шкільних укриттів визначають можливість та якість роботи тутешніх шкіл та освітніх просторів від savED.

Миколаївська область

За попередніми підрахунками, в Миколаївській області*:

• 33 152 дітей навчаються у школах очно;
• 32 593 учнів мають змішаний формат навчання;
• 25 006 дітей вчаться дистанційно.

*Дані «‎Гард.City»

Попри те, що лінію фронту українські захисники відсунули ще у 2022 році, війна досі змушує миколаївців жити в небезпеці ракетних і дронових атак.

За період повномасштабної війни на Миколаївщині:

• 33 школи зруйновані вщент;
• 266 шкіл суттєво пошкоджені;
• 299 закладів освіти мають незначні ушкодження. 

За даними  savED, більшість навчальних закладів області працюють у змішаному або офлайн-форматі, проте майже всі громади час від часу змушені переходити на дистанційне навчання. Причини різні: в Костянтинівській громаді, до прикладу, до онлайн-занять вдаються через відсутність газопостачання та опалення в школах, а в Новобузькій громаді — через тривалі відключення електроенергії.

Незважаючи на відносно меншу кількість обстрілів порівняно з іншими фокусними регіонами savED, у всіх громадах Миколаївщини адміністрації шкіл відзначають періодичні атаки: чи то поодинокі удари, чи то прольоти ракет і БПЛА. Відтак восени почастішали тривоги, а внаслідок влучень по інфраструктурі складнішою стала енергетична ситуація.

Від 4-х до 8-ми годин на добу немає світла в низці громад області (по 8 годин на добу без електроенергії залишалися Первомайська, Горохівська, Ольшанська, Баловнянська громади, в інших населених пунктах електрика зникала на 4–6 годин).

Резервне живлення в школах розподілене нерівномірно: частина закладів має зарядні станції, надані благодійниками, що дозволяє їм бути автономними під час блеукаутів. У деяких школах освітлення та мінімальну роботу техніки підтримують тільки на генераторах. Водночас орієнтовно 30% закладів, з якими працює фонд, не має жодних альтернативних джерел живлення.

Запорізька область

У 2025-2026 навчальному році кількість учнів, що пішли до місцевих шкіл, зменшилася на 11,1% (з 114 645 учнів до 101 863)*. Близько 60 000 із них проживають у регіоні.

*Дані ZPRZ.CITY

Від початку повномасштабної війни в Запорізькій області:

• 2 заклади освіти зруйновано внаслідок російських атак;
• 154 школи пошкоджено. 

Із початку 2025 року повітряні тривоги в регіоні стали тривалими, а обстріли — частішими.

До місцевих громад долітають не лише ворожі крилаті та балістичні ракети, але й дрони, керовані авіабомби та РСЗВ. Фіксують випадки застосування ракет із касетними боєприпасами. Все це створює небезпеку для навчальних закладів, житлових масивів, торговельних ринків, а також для електромереж.

Як розповіли команді savED, тьютори однієї з гімназій Запоріжжя, з якою працює фонд, на території школи було влучання у футбольне поле. Тьютори в Новомиколаївській громаді згадали, як під час чергової атаки школа залишилася без вікон.

Нинішня безпекова ситуація призвела до того, що з деяких населених пунктів (в Кушугумській, Новоолександрівській, Тернуватській громадах) проводиться обовʼязкова евакуація родин із дітьми. За даними Запорізької обласної військової адміністрації, впродовж листопада 2025 року евакуювали 141 дитину, здебільшого з Пологівського та Запорізького районів.

Енергетична інфраструктура області сильно пошкоджена. Попри те, що більшість шкіл мають генератори, їх потужностей вистачає лише для укриттів, а інші приміщення, в тому числі освітні центри від savED, вимушені працювати без світла. Зі слів тьюторів, адміністрації деяких шкіл просять освітян за можливості ощадливо користуватися генераторами з міркувань економії. Тож позакласні заняття в місцевих «‎Вуликах» не проводять.

Дніпропетровська область

Дніпропетровщина — один із прифронтових регіонів, що постійно зазнає обстрілів. У серпні 2025 року бої розпочалися на східних кордонах області, що межують із Донеччиною, а частина області окупована. З листопада з 22 населених пунктів Межівської та Покровської громад Синельниківського району, що знаходяться поблизу  фронту, триває примусова евакуація родин із дітьми.

Від початку повномасштабного вторгнення на Дніпропетровщині:

• 14 закладів освіти зруйновано;
• 500 шкіл зазнали ушкоджень.

За даними savED, частина шкіл (в Апостолівській, Жовтоводській, Самарській, Підгородненській громадах) працюють у змішаному або офлайн-форматах. Проте переважна більшість закладів періодично переходить на дистанційне або змішане навчання через воєнні виклики: постійні удари по закладам освіти та критичній інфраструктурі, через відсутність світла або опалення в школах. Найсильніше потерпають мешканці Шахтарської, Васильківської, Павлоградської і Томаківської громад. 

У громадах, де працюють освітні центри «‎Вулик» від savED, тьютори повідомляють про постійні загрози життю дітей через повітряні атаки. Як наслідок, батьки неохоче відпускають дітей далеко від дому. Серед випадків освітяни згадали такі: в семи кілометрах від одного із закладів Піщанської громади росіяни обстріляли магазин, де загинули двоє дітей — учні 5-го та 8-го класів; прямої атаки зазнали школи у Васильківській та Межівській громадах. У селищах Синельниківського району ворожі дрони вражають оселі та іншу цивільну інфраструктуру, шахти і мости.

Наразі всі школи та «‎Вулики» мають резервне живлення: майже всі заклади області звітують про наявність генераторів, а окремі — і про генератори, і про зарядні станції.

Харківська область

Харківщина — регіон, що з 2022 року постійно обстрілюють росіяни як з окупованих територій, так і в межах ділянок активних боїв. Це впливає на всі сфери життя мешканців, унеможливлюючи як стабільну роботу, так і доступ до офлайн-освіти.

Від початку повномасштабного вторгнення в регіоні:

• 101 заклад освіти повністю зруйновано;
• 742 школи пошкоджено.

За інформацією savED, місцеві школи працюють в умовах ракетної та артилерійської загрози, що особливо відчутно у Вовчанській, Куп’янській, Липецькій та Дергачівській громадах й вимагає евакуацію населення.

Частина громад Харківщини перебуває під постійною загрозою повторного наступу росії, що зумовлює:

• заборону військових адміністрацій переходити на змішане або офлайн-навчання;
• перехід більшості шкіл у дистанційний формат;
• часткову або повну неможливість користуватися укриттями через загрозу артилерійських обстрілів.

Більшість громад відзначають як зростання частоти повітряних тривог, так і зміну характеру обстрілів. Якщо раніше основна загроза надходила переважно вночі, то нині атаки дедалі частіше відбуваються вдень, у тому числі під час уроків. Збільшилась частка запусків «шахедів», зросли випадки застосування керованих авіабомб, які долітають до деяких населених пунктів області.

22 жовтня 2025 року росія атакувала приватний дитсадок у Харкові — всі 48 дітей у цей момент перебували в укритті, але зазнали сильного шоку. В Балаклійській громаді після масованої нічної атаки, постраждали діти, котрі відвідували «‎Вулик». Частина їхніх сімей залишилися без житла або транспорту, в кількох учнів пошкоджені квартири, а один хлопчик має травми внаслідок падіння плити перекриття. Деякі школярі через пережитий стрес звернулися за психологічною допомогою.

У деяких громадах, зокрема в Дергачівській, періодичне застосування РСЗВ, посилює ризики як для освітніх закладів, так і для мешканців в цілому. Ураження критичної інфраструктури веде до тривалих перебоїв з електропостачанням, водою, теплом та зв’язком, відтак й ускладнює навчання навіть в онлайні. В Шелудківській та Піщанській громадах після таких атак кількаденні перебої зі світлом та опаленням суттєво ускладнили організацію освітнього процесу. В частині закладів не працював тепловий насос, тому приміщення швидко охолоджувались. Надалі уроки завершували раніше чи переносили в дистанційний формат.

Ситуація з резервним живленням у закладах майже всюди вирішена. Але там, де є генератори, виникають інші труднощі — зокрема, нестача палива та обмежене використання приладів. Частково в більшості громад ситуацію владнали, отримавши від донорів зарядні станції.

Тривалість повітряних тривог і освітній процес

Один із п’яти уроків в середньому «‎з’їдали» повітряні тривоги за 2024–2025 навчальний рік*.

У період між 08:00–15:00 найчастіше припиняються заняття через тривоги — тобто в основний для навчання час**.

*Дані по Україні від Save the Children
**Дані VoxUkraine

Чернігівська область

Дані з відкритих джерел підтверджують відгуки вчителів та адміністрації шкіл, де працює savED. Із 23-х опитаних представників навчальних закладів Чернігівщини, 11 вказали, що середня тривалість тривог у навчальні години — 4-6 годин, п’ятеро вказали на 2-4 години, двоє відповіли, що тривога впродовж уроків триває більше 6 годин і лише один — 1-2 години.

Сумська область

Таким чином шкільні уроки найчастіше перериваються саме в активні години навчання — з початку занять і до обіду. Це суттєво знижує тривалість і стабільність освітнього процесу. Другий пік тривог спостерігається ввечері (20:00–21:00). І хоча діти вже вдома, через стрес вони не можуть повноцінно відпочити, і як наслідок, мають труднощі в навчанні.

Миколаївська область

Запорізька область

За даними тьюторів, учителів та адміністрацій шкіл, через часті й тривалі тривоги освітяни змушені переривати уроки, що негативно впливає на навчальний процес. Після масових обстрілів батьки частіше залишають дітей удома.

Погіршують ситуацію й тривалі відключення світла після атак на інфраструктуру. Це ускладнює проведення уроків навіть онлайн, адже не всі родини мають удома резервне живлення та стабільний інтернет.

Дніпропетровська область

Протягом доби найбільша кількість повітряних тривог припадає на ранкові години (8:00–10:00) та післяобідній і вечірній час (13:00–14:00, 18:00–20:00). Саме ці періоди збігаються з активною фазою навчального дня (8:00–15:00) та вечірнім часом, коли діти перебувають удома.

Щогодини від 4 до 9 сповіщень про тривогу фіксується в області.

Такі часті перерви роблять планування уроків майже неможливим, а сам процес навчання — фрагментованим і виснажливим як для дітей, так і для педагогів. За даними Save the Children, торік у Дніпропетровській області учні пропустили понад 40% уроків.

Харківська область

Більшості тьюторів в освітніх центрах savED важко назвати конкретну кількість годин освітніх втрат. Водночас деякі освітяни зазначають, що навчальний процес не переривається, адже в разі повітряних тривог відбувається в укритті.

Формат навчання в регіоні адаптовано під постійні тривоги, тож тьютори не визначають «‎переривання» як окрему подію. Щодо вчителів, опитаних командою savED, то переважно вони говорять про 1-2 години втрат або ж повністю дистанційне навчання чи проведення певних уроків одразу в укритті.

Укриття та освітні простори

Чернігівська область

• За інформацією начальника Чернігівського обласного управління освіти та науки Юрія Музики, наприкінці серпня на Чернігівщині планували вивести в офлайн майже 80% закладів освіти*.

*Дані «‎Суспільне.Чернігів»

• 42 дитсадки та 30 гімназій і ліцеїв області* перевели на очний формат навчання.

*За рішенням Чернігівської міської ради станом на серпень 2025 року

Водночас гімназії №4 дозволено працювати тільки дистанційно — в закладі немає укриття.

Зі слів начальника Чернігівського обласного управління освіти та науки Юрія Музики, для облаштування безпечних освітніх просторів в області тривають ремонти в понад 20 навчальних закладах, а також будується 10 нових укриттів.

Сумська область

• 128 дитсадків та 227 шкіл мають власні укриття.
• 34 школи та 44 дошкільних установи в разі повітряних тривог користуються укриттями інших установ поблизу.
• У 8 освітніх закладах тривають ремонти й облаштування укриттів.

Згідно з рішенням Ради оборони області, потрібно мати не просто сховища, а підземні радіаційні укриття. Це стосується не тільки шкіл, а й інших освітніх закладів. Керівництво освітньої галузі Сумщини з міркувань безпеки їхню кількість не називає, але каже, що таких небагато.

З початку навчального року на Сумщині відкрили ще одне протирадіаційне укриття, яке може забезпечити повноцінне офлайн-навчання. Укриття відновили та облаштували за підтримки уряду Литви та державної фандрейзингової платформи «UNITED24». 

Миколаївська область

В області працюють підземні школи, й одну з найбільших у місті відремонтували силами savED за підтримки партнерів. Уже рік підземний освітній простір діє на базі Миколаївського ліцею № 55, завдяки чому понад 1300 учнів повернулися до офлайн-навчання.

В одному з ліцеїв деокупованої громади створено укриття на 250 учнів. За участі інженерів ЮНОПС підвал перетворили на комфортний, безпечний навчальний простір. 

Запорізька область

• 15 підземних шкіл діють в області для забезпечення очного навчання.
• Ще 9 підземних освітніх просторів планують добудувати до кінця 2025 року.
• Близько 15 тисяч учнів можуть відвідувати офлайн-уроки.
• 179 шкіл регіону мають змішаний формат навчання (приблизно з-поміж 300 шкіл Запорізької області).

Враховуючи безпекову ситуацію та кількість тривог, офлайн-навчання в області можливе лише за належних умов в якісно облаштованих укриттях, де діти можуть не лише перебувати в безпеці, але й повноцінно продовжувати заняття протягом годин.

Дніпропетровська область

73% шкіл, з якими працює savED, навчаються онлайн або в змішаному форматі.

Хоча в кінці травня 2025-го начальник Дніпропетровської ОВА повідомив, що понад 85% місцевих шкіл забезпечені укриттями.

Руйнування навчальних закладів та постійні обстріли — основні причини переходу на дистанційне навчання в регіоні. Змішана форма переважно пов’язана із недостатньою місткістю укриттів або необхідністю ділити безпечний простір з учнями кількох шкіл. Наприклад, у школі Підгородненської міської громади укриття відкрили в березні 2024 року, і розраховане воно на 650 осіб. Але фактична кількість учнів у закладі — 918 осіб. Відтак школі доводиться поєднувати офлайн з онлайн-навчанням

Коштом державної субвенції, обласного та місцевого бюджетів, а також за підтримки міжнародних донорів у школах Дніпропетровщини у 2025 році завершили облаштування укриттів у ліцеях та гімназіях Широківської, Гречаноподівської, Самарівської, Троїцької, Покровської та Любимівської громад.

Харківська область

Харківщина критично потребує як підтримки у відновленні освітньої інфраструктури, так і в ремонтів та облаштуванні діючих укриттів. Часто вони або не відповідають всім потребам для тривалого перебування там дітей та дорослих, або ж їхньої місткості недостатньо для всіх учнів школи.

38 укриттів у місцевих закладах освіти на стадії облаштування за кошти державної субвенції та додаткової дотації з держбюджету.

• Майже 600 дітей Близнюківської громади почали навчальний рік у змішаному форматі. Близнюківський селищний голова Геннадій Король розповів, що в громаді працюють чотири ліцеї. В усіх наразі будують укриття.
• Лише одна будівля вціліла з усіх освітніх закладів Старосалтівської громади, тому тут навчальний рік почали дистанційно. Втім, у громаді будують підземну школа, яка в перспективі надасть можливість проводити заняття наживо і в безпеці.
• У двох школах Циркунівської громади уроки теж проходять виключно онлайн.
• У Златопільській громаді ліцей облаштував укриття, що одночасно може приймати 240 осіб, тож уроки тут проходять у змішаному форматі.
• Школи Дергачівщини увійшли в новий навчальний рік онлайн, але після завершення будівництва укриття в одному з ліцеїв планують поєднувати «‎дистанційку» з очним навчанням.

Висновки

Повноцінні уроки постійно зупиняються через тривоги. Багато часу витрачається не лише на спуск в укриття, а й на спроби повернутися до занять. Часто вчителям просто не вистачає часу на перервах, щоб договорити важливе чи пояснити тему.

Дистанційне навчання теж постійно переривається. Коли через атаки на енергетику зникає світло, онлайн-уроки стають неможливими. Для багатьох громад це була єдина можливість вчитися, але зараз діти втрачають забагато навчального часу. Без стабільного зв’язку та електрики здобувати знання стає дедалі складніше.

• Близько 2 годин щодня або 2–3 повних уроки середні сумарні втрати навчального часу на Харківщині через постійні тривоги.
• Від 30 хвилин до 2 годин щодня, а часом і до 3–4 годин перериваються уроки на Миколаївщині.
• 2–3 години щодня або 56–57 уроків на місяць втрачають діти на Чернігівщині.
• На 2–3 години щодня в середньому переривається навчальний процес на Сумщині.
• На 2–3 години щодня, а в дні інтенсивних обстрілів — до 4–6 годин і більше в середньому перериваються уроки на Дніпропетровщині.
• 1–2 години щодня, а в разі масованих атак — від 6 до 8 годин сягають втрати навчальних годин через тривоги в Запорізькій області.

Зібрані нами дані підтверджують: прифронтові регіони чи не найбільше серед усіх потерпають від постійних обстрілів і частих повітряних тривог.

Нинішні умови життя в прифронтових громадах свідчать про критичну потребу в надолуженні освітніх втрат серед тамтешніх дітей.

У громадах переривається навіть дистанційне навчання. Коли внаслідок атак на енергетику зникає світло, онлайн-уроки ускладнюються через проблеми з інтернетом або ж взагалі стають неможливими, бо деякі родини не мають альтернативних джерел живлення. Без стабільного зв’язку та електрики здобувати знання дітям стає дедалі складніше.

Водночас зростає потреба в більшій кількості підземних освітніх просторів. Лише так можливо забезпечити повноцінне офлайн-навчання та соціалізацію школярів, доки триває війна.

Найбільша потреба в укриттях зберігається на Харківщині, Сумщині та Чернігівщині. Однак безпечні простори мають не просто існувати, а бути комфортними й облаштованими для навчання під час кількагодинних тривог.